хлопання

ХЛО́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хло́пати і звуки, утворювані цією дією.

Крізь гутірку почулося хлопання другого мотора (Панч, II, 1956, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопання — хло́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хлопання — ХЛО́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хло́пати і звуки, утворювані цією дією. Крізь гутірку почулося хлопання другого мотора (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. хлопання — -я, с. Дія за знач. хлопати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови