хлопко
ХЛО́ПКО, а, ч., розм.
Те саме, що хло́пець 1.
Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, Під ним кониченько, коник вороненький (П. Чубинський);
Ой, як крикнув та пан Перебийніс А на хлопка малого: – Сідлай, хлопку, сідлай, малий, Сідлай коня вороного (з думи).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопко — хло́пко іменник чоловічого роду, істота хлопець розм. Орфографічний словник української мови
- хлопко — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
- хлопко — -а, ч., розм. Те саме, що хлопець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлопко — ХЛО́ПКО, а, ч., розм. Те саме, що хло́пець 1. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, Під ним кониченько, коник вороненький (Чуб., V, 1874, 1071); Ой, як крикнув та пан Перебийніс А на хлопка малого: — Сідлай, хлопку, сідлай, малий, Сідлай коня вороного (Укр.. думи.., 1955, 106). Словник української мови в 11 томах
- хлопко — Хло́пко, -ка м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283. Словник української мови Грінченка