1. Словник української мови у 20 томах

хлопнути

ХЛО́ПНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до хло́пати.

Двері хлопнули, і показавсь Заторський у своїй сірій шинелі з плисовим коміром (А. Свидницький);

Яків простяг руку. Івась хлопнув своєю ручкою по батьковій долоні, перевернув і поцілував (Панас Мирний);

– Живу, кажеш́ – Хаєцький приязно хлопнув його по плечу. – Живи на здоров'я (О. Гончар).

2. Випити швидко.

Хлопнула чарку за одним махом до дна (І. Нечуй-Левицький);

Купила горілки .. Сама напилась і кучеру дала, і він хлопнув добре (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопнути — хло́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хлопнути — -ну, -неш, док. Однокр. до хлопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хлопнути — ХЛО́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хло́пати. Двері хлопнули, і показавсь Заторський у своїй сірій шинелі з плисовим коміром (Свидн., Люборацькі, 1955, 112); Яків простяг руку. Словник української мови в 11 томах
  4. хлопнути — Хло́пнути, -ну, -неш гл. Выпить залпомъ, выпить. Хлопнула чарку за одним махом до дна. Левиц. Пов. 211. Купила горілки.... сама напилась і кучеру дала, і він хлопнув добре. Чуб. II. 30. Словник української мови Грінченка