хлопомани

ХЛОПОМА́НИ, ів, мн.

Діячі українського національного відродження 2-ої половини ХІХ ст., які прагнули зблизитися з простолюдом (хлопами), сприяли розвиткові української мови та культури.

Студент – юрист [П. Чубинський] захоплювався етнографією; підтримував зв'язки з товариством “хлопоманів”, яким керували В. Антонович і Т.Рильський (з наук.-попул. літ.);

За зразком “хлопоманів” і героїв Нечуя-Левицького він [А. Кримський] ходить по селах і читає селянам “Катерину” і “ наймичку” (з наук. літ.);

На початку 1860-х років серед польської та спольщеної шляхти Правобережжя виділилася група студентів, сумління яких мучилося усвідомленням того, що їхній клас століттями гнобив селян, і які вирішили зблизитися з народом. Цю групу на чолі з Володимиром Антоновичем, що користувалася українською мовою, українським вбранням і трималася українських звичаїв, називали хлопоманами (з наук. літ.).