1. Словник української мови у 20 томах

хлопчисько

ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм.

1. Те саме, що хло́пець 1.

– О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! – крикнула при моїм вході на мене тітка, – що такий приходиш задиханий! (І. Франко);

Хлопчиська з книжками поспішають до школи (О. Довженко);

Пустотливий білявий хлопчисько .. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб);

* У порівн. На базарі Стефан, мов хлопчисько, стовбичив з ворочком, поки продав бринзу (С. Чорнобривець);

Дем'ян біг попереду – вистрибом, наче хлопчисько (Ю. Смолич).

2. перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно.

Удесяте згадуючи свою поведінку в трамваї, констатував [Джавадов] про себе: “Хлопчисько! Йолоп!.. Забув, де міг, як баран, загинути...” (О. Донченко);

– Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська, – презирливо тицьнув пальцем на Гончара Стадницький, – діло ваше (М. Стельмах).

◇ (1) Хлопчи́сько на побіге́ньках – людина, яка виконує другорядні, несерйозні завдання, доручення.

У партіях, які не тягнуть на визначення політичних, а більше нагадують “фронти”, “рухи”, особистостям нема чого робити!.. просто стаєш козачком, хлопчиськом на побігеньках (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопчисько — хлопчи́сько іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлопчисько — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
  3. хлопчисько — -а, ч. і с., розм. 1》 Те саме, що хлопець 1). 2》 перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлопчисько — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  5. хлопчисько — Хлопчи́сько, -ка, -кові, -ку! -чи́ська, -чи́ськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хлопчисько — ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. 1. Те саме, що хло́пець 1. — О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! — крикнула при моїм вході на мене тітка,— що такий приходиш задиханий! (Фр., І, 1955, 245); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (Довж. Словник української мови в 11 томах