1. Словник синонімів української мови

хлопчисько

ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм., ПАРУБІ́ЙКА розм., ПАРУБЧА́К розм., ПАРУБ'Я́ розм. (підліток, що стає парубком). — Хлопець ріс крикливий і запальний. Як надходив час годування — кричав, як пуп (Григорій Тютюнник); — Ви б краще поцікавилися, що в мене народилося — хлопчик чи дівчинка (Є. Гуцало); Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик) (М. Нагнибіда); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб); Там пасли коней хлоп'яки одні, Немов хрущі, смугляві й бронзотілі (А. Малишко); — Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп'яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко); Надвечір другого дня до них постукав вусатий, обвішаний клуночками Горбенко. — Давайте пацана, час їхати (І. Микитенко); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитиною (О. Стороженко); Самопас я ріс, пустий хлопак (І. Франко); Бахурі ростуть, як хліб увесні. І на вінику по хаті брикають, і дєдю за чупер мичуть, і з мами хустку здіймають (М. Черемшина). — Пор. пі́дліток.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопчисько — хлопчи́сько іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлопчисько — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
  3. хлопчисько — ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. 1. Те саме, що хло́пець 1. – О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! – крикнула при моїм вході на мене тітка, – що такий приходиш задиханий! (І. Франко); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (О. Словник української мови у 20 томах
  4. хлопчисько — -а, ч. і с., розм. 1》 Те саме, що хлопець 1). 2》 перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хлопчисько — Хлопчи́сько, -ка, -кові, -ку! -чи́ська, -чи́ськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хлопчисько — ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. 1. Те саме, що хло́пець 1. — О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! — крикнула при моїм вході на мене тітка,— що такий приходиш задиханий! (Фр., І, 1955, 245); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (Довж. Словник української мови в 11 томах