хлористий
ХЛО́РИСТИЙ, а, е.
Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор.
Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі – хлористі метали, або хлориди (з навч. літ.);
До складу сольової маси сиваських розсолів входять хлористий натрій, хлористий магній, сірчанокислий магній, хлористий калій, солі брому та ін (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлористий — хло́ристий прикметник Орфографічний словник української мови
- хлористий — [хлориестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- хлористий — Хло́ристий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлористий — ХЛО́РИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор. Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі — хлористі метали, або хлориди (Заг. Словник української мови в 11 томах