1. Орфоепічний словник української мови

хлористий

хло́ристий

[хлориестией]

м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлористий — хло́ристий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хлористий — ХЛО́РИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор. Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі – хлористі метали, або хлориди (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. хлористий — Хло́ристий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хлористий — ХЛО́РИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор. Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі — хлористі метали, або хлориди (Заг. Словник української мови в 11 томах