хлорити
ХЛОРИ́ТИ, ів, мн.
Група породоутворювальних мінералів з класу силікатів. Хлорити утворюються внаслідок гідротермальних процесів.
Багаті на залізо різновидності хлоритів за великих скупчень мають практичне значення як залізна руда (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлорити — -ів, мн. Група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлорити — хлори́ти (від грец. χλορός – зеленуватий) група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт). Словник іншомовних слів Мельничука
- хлорити — Група мінералів класу силікатів, зокрема, магнію, заліза, алюмінію; зелені, білі, рожеві, сірі; пластинчастої форми; складники метаморфічних і осадових порід. Універсальний словник-енциклопедія