хлорити
хлори́ти
-ів, мн.
Група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлорити — ХЛОРИ́ТИ, ів, мн. Група породоутворювальних мінералів з класу силікатів. Хлорити утворюються внаслідок гідротермальних процесів. Багаті на залізо різновидності хлоритів за великих скупчень мають практичне значення як залізна руда (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- хлорити — хлори́ти (від грец. χλορός – зеленуватий) група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт). Словник іншомовних слів Мельничука
- хлорити — Група мінералів класу силікатів, зокрема, магнію, заліза, алюмінію; зелені, білі, рожеві, сірі; пластинчастої форми; складники метаморфічних і осадових порід. Універсальний словник-енциклопедія