хлоста

ХЛО́СТА, и, ж., розм.

Биття різками; шмагання.

– Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Довго-таки пролежав [Мазепа] після тернової та шипшинної хлости, довгенько-таки... (Д. Мордовець);

Згадати [Івану Петровичу] було що: тілесні кари .. – вистоювання голими колінами на гречці, щотижневе підрахування гріхів і потім “хлоста” відповідно до заслуг (О. Полторацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлоста — Хло́ста: — кара, прочухан [25] Словник з творів Івана Франка
  2. хлоста — Наминачка, халазія, ПРОЧУХАН, хльора, хлост, хльост Словник синонімів Караванського
  3. хлоста — -и, ж., розм. Биття різками. Дати хлости — відшмагати, побити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлоста — Хло́ста і хльо́ста, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хлоста — ХЛО́СТА, и, ж., розм. Биття різками. — Довго-таки пролежав [Мазепа] після тернової та шипшинної хлости, довгенько-таки… (Морд., І, 1958, 130); Згадати [Івану Петровичу] було що: тілесні кари.. Словник української мови в 11 томах
  6. хлоста — Хло́ста, -ти ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66. Словник української мови Грінченка