1. Словник української мови у 20 томах

хльорка

ХЛЬО́РКА, и, ж., зневажл.

Те саме, що пові́я.

З обстриженими головами, З підрізаними пеленами, Стояли [у пеклі] хльорки (І. Котляревський);

І нащо йому така сила грошей здалася́ .. Прогуля-проп'є з тією чортовою хльоркою! (Панас Мирний);

– Це ж чия така хльорка? Не Василева? – Несвітський сором спалював Тіну, вона затулила обличчя долонями, схлипнула (Ю. Мушкетик);

Є у пана три хльорки, три пишнотілі дівулі, які нічого не роблять, вилежуються днями, а ночами тішать пана (Ю. Мушкетик);

Хай не святенниця, недоторка, – а так шалатися в глупу ніч! – Ти ж не якась там хльорка, самій гетьманші не подоба – річ (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хльорка — див. повія Словник синонімів Вусика
  2. хльорка — -и, ж., лайл. Те саме, що повія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хльорка — Хльо́рка, -ки, -рці; хльо́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хльорка — ХЛЬО́РКА, и, ж., лайл. Те саме, що пові́я. З обстриженими головами, З підрізаними пеленами, Стояли [у пеклі] хльорки (Котл., І, 1952, 128); І нащо йому така сила грошей здалася́ ..Прогуля-проп’є з тією чортовою хльоркою!... Словник української мови в 11 томах
  5. хльорка — Хльо́рка, -ки ж. Проститутка. Ном. № 723. З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо. Котл. Ен. ІІІ. 29. Словник української мови Грінченка