хльоскання
ХЛЬО́СКАННЯ, я, с.
Дія за знач. хльо́скати і звуки, утворювані цією дією.
Зрідка на правому березі спалахував поодинокий постріл, і звук його, пролітаючи над рікою, здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хльоскання — хльо́скання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хльоскання — -я, с. Дія за знач. хльоскати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хльоскання — ХЛЬО́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. хльо́скати і звуки, утворювані цією дією. Зрідка на правому березі спалахував поодинокий постріл, і звук його, пролітаючи над рікою, здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Перв., Атака.., 1946, 143). Словник української мови в 11 томах