хльостати
ХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод.
Те саме, що хльо́скати.
Антосьо хльостав різкою на городі (А. Свидницький);
Що день, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу, І чулих воликів, знай., хльоста батогом, Поки опиниться перед своїм двором (П. Гулак-Артемовський);
Есесівець не підпускав нікого. Він з реготом хльостав жінку по руках і по голові (А. Хижняк);
Запаска аж хльостала по ногах (Ю. Смолич);
В обличчя хльостав дощ, над лісом бив грім, стогнали сосни, під ногами плющало болото (О. Десняк);
Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хльостати — хльо́стати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хльостати — див. бити Словник синонімів Вусика
- хльостати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що хльоскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хльостати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
- хльостати — Хльо́стати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хльостати — ХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що хльо́скати. Що день, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу, І чулих воликів, знай., хльоста батогом, Поки опиниться перед своїм двором (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
- хльостати — Хльо́стати, -таю, -єш гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138. Словник української мови Грінченка