хльостання

ХЛЬО́СТАННЯ, я, с.

Дія за знач. хльо́стати і звуки, утворювані цією дією.

Металася [Надія] то з балкона в кімнатку, то знов на балкон, зовсім не почуваючи хльостання крижаної зливи (Яків Баш);

Горби, і кущі шипшини, і білі доми задимлені, і води суворі Волги, розсічені куль хльостанням, – видінням цим знов і знову терзався півмертвий римлянин (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хльостання — хльо́стання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хльостання — -я, с. Дія за знач. хльостати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хльостання — ХЛЬО́СТАННЯ, я, с. Дія за знач. хльо́стати і звуки, утворювані цією дією. Металася [Надія] то з балкона в кімнатку, то знов на балкон, зовсім не почуваючи хльостання крижаної зливи (Баш, Надія, 1960, 137); Горби, і кущі шипшини, і білі доми задимлені... Словник української мови в 11 томах