хльостання
ХЛЬО́СТАННЯ, я, с. Дія за знач. хльо́стати і звуки, утворювані цією дією.
Металася [Надія] то з балкона в кімнатку, то знов на балкон, зовсім не почуваючи хльостання крижаної зливи (Баш, Надія, 1960, 137);
Горби, і кущі шипшини, і білі доми задимлені, і води суворі Волги, розсічені куль хльостанням,— видінням цим знов і знову терзався півмертвий римлянин (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хльостання — хльо́стання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хльостання — ХЛЬО́СТАННЯ, я, с. Дія за знач. хльо́стати і звуки, утворювані цією дією. Металася [Надія] то з балкона в кімнатку, то знов на балкон, зовсім не почуваючи хльостання крижаної зливи (Яків Баш); Горби, і кущі шипшини, і білі доми задимлені... Словник української мови у 20 томах
- хльостання — -я, с. Дія за знач. хльостати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови