хлюпик

ХЛЮ́ПИК, а, ч., зневажл.

Слабка, безвільна, нездатна на рішучі дії людина.

Там на позиції лишились ті, що уміють зневажати смерть і забути про неї. Там бійці, а не хлюпики (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me