хлібниця
ХЛІ́БНИЦЯ, і, ж.
1. розм. Жін. до хлі́бник.
2. Тарілка або кошик для хліба та хлібних виробів.
На столі .. стояв уже готовий обід, виблискували начищені ножі й виделки, хлібниця з хлібом (І. Сенченко);
Через кілька хвилин на столі з'явилось малинове варення.., у грубих полив'яних хлібницях пиріжки з грушами, різне печиво (М. Олійник);
Максим підсунув ближче до Голди лозову хлібницю, на якій лежали квадратові шматочки печива (Д. Ткач);
// Невеликий ящик для зберігання хліба.
Серед товарів ширвжитку комбайнового заводу приємне враження справляє хлібниця, що закривається, – зручна, оригінальна (з газ.).
3. Приміщення для зберігання зерна, житниця, лаба́з.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлібниця — хлі́бниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хлібниця — -і, ж. 1》 заст. Жін. до хлібник. 2》 Тарілка або кошик для хліба та хлібних виробів. || Невеликий ящик для зберігання хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлібниця — КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
- хлібниця — ХЛІ́БНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Жін. до хлі́бник. 2. Тарілка або кошик для хліба та хлібних виробів. На столі.. стояв уже готовий обід, виблискували начищені ножі й виделки, хлібниця з хлібом (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах