1. Словник української мови у 20 томах

хлібник

ХЛІ́БНИК, а, ч., розм., рідко.

Той, хто випікає або продає хліб.

Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний);

Молодиці й старі діди-хлібники ловко вергали в піч, у другу, в третю – книші та паляниці для козацтва (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлібник — хлі́бник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. хлібник — -а, ч., заст. Той, хто випікає або продає хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хлібник — ХЛІ́БНИК, а, ч., заст. Той, хто випікає або продає хліб. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Мирний, III, 1954, 286); Молодиці й старі діди-хлібники ловко вергали в піч, у другу... Словник української мови в 11 томах