хлібник

Значення в інших словниках

1. хлібник — хлі́бник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. хлібник — ХЛІ́БНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто випікає або продає хліб. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний); Молодиці й старі діди-хлібники ловко вергали в піч, у другу, в третю – книші та паляниці для козацтва (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
3. хлібник — ХЛІ́БНИК, а, ч., заст. Той, хто випікає або продає хліб. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Мирний, III, 1954, 286); Молодиці й старі діди-хлібники ловко вергали в піч, у другу... Словник української мови в 11 томах