хмарність
ХМА́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Скупчення хмар.
Вивчення форми хмарності і її просторового розподілу дає змогу судити про вітер і тип повітряної маси (з газ.);
Простір вкрито купчастою хмарністю (з газ.);
// Ступінь покриття неба хмарами.
Збудуться, може, нарешті газетні прогнози! “Хмарність мінлива без опадів”, – кажуть було... (М. Рильський);
Хмарність – десять балів (з газ.);
Хмарність має великий вплив на формування погоди й клімату (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Властивість за знач. хма́рний 3.
Злетіла з брів вічна хмарність, і зморшки ніби розійшлися, від чого, здавалося, помолоділи обличчя людей (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмарність — хма́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хмарність — [хмарн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- хмарність — -ності, ж. 1》 Скупчення хмар. || Ступінь покриття неба хмарами. 2》 перен. Властивість за знач. хмарний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмарність — Хма́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хмарність — ХМА́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення хмар. Вивчення форми хмарності і її просторового розподілу дає змогу судити про вітер і тип повітряної маси (Рад. Укр., 27.VII 1967, 3); Простір вкрито купчастою хмарністю (Веч. Київ, 13. Словник української мови в 11 томах