хмарніти
ХМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо);
// безос.
З обіду почало хмарніти;
// Те саме, що хму́ритися 3.
Копи .. то хмарніють, то міняться на сонці щирим золотом (Г. Косинка).
2. перен. Те саме, що хму́ритися 1.
Остап розламує чахле стебло, чоло хмарніє, в очах застиг переляк: гессенська муха в житньому стеблі смокче сік (К. Гордієнко);
Капітан деякий час сидить мовчки, обличчя його хмарніє. Як він жив́ Чи був він щасливий́ Не так просто, видно, на це відповісти (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмарніти — хмарні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хмарніти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо). || безос. || Те саме, що хмуритися 3). 2》 перен. Те саме, що хмуритися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмарніти — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
- хмарніти — ХМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо). *Образно. Щораз хмарніють дні імперіалізму, дряхліє його чорна душа (Мельн., Обличчя.., 1960, 10); // безос. З обіду почало хмарніти; // Те саме, що хму́ритися... Словник української мови в 11 томах