хмеліти
ХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Ставати хмільним; п'яніти.
Кузьма, хмеліючи, підвівся, розчепірившись на мосту, докірливо подивився на нахаб, допив горілку (М. Стельмах);
// перен. Ставати збудженим, піднесеним, доходити до стану самозабуття від чого-небудь.
На грізних танках дорогі слова: “Ми із Берліна”. І усі відразу збагнули цю просту й величну фразу, від радості хмеліє голова (М. Шеремет);
Почував [Черниш], як зовсім хмеліє від повноти своїх почуттів (О. Гончар);
З колосся стиглого, пахучого У нас хмеліла голова... (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмеліти — хмелі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хмеліти — П'яніти, упиватися, ф. чмеліти, (- мозок) паморочитися, запаморочуватися Словник синонімів Караванського
- хмеліти — -ію, -ієш, недок. Ставати хмільним; п'яніти. || перен. Ставати збудженим, піднесеним, доходити до стану самозабуття від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмеліти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- хмеліти — ХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати хмільним; п’яніти. Кузьма, хмеліючи, підвівся, розчепірившись на мосту, докірливо подивився на нахаб, допив горілку (Стельмах, II, 1962, 303); // перен. Словник української мови в 11 томах