1. Словник української мови в 11 томах

хмеліти

ХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати хмільним; п’яніти.

Кузьма, хмеліючи, підвівся, розчепірившись на мосту, докірливо подивився на нахаб, допив горілку (Стельмах, II, 1962, 303);

// перен. Ставати збудженим, піднесеним, доходити до стану самозабуття від чого-небудь.

На грізних танках дорогі слова: «Ми із Берліна». І усі відразу збагнули цю просту й величну фразу, від радості хмеліє голова (Шер., Дружбою.., 1954, 50);

Почував [Черниш], як зовсім хмеліє від повноти своїх почуттів (Гончар, III, 1959, 397);

З колосся стиглого, пахучого У нас хмеліла голова… (Шпорта, Вибр., 1958, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмеліти — хмелі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хмеліти — П'яніти, упиватися, ф. чмеліти, (- мозок) паморочитися, запаморочуватися Словник синонімів Караванського
  3. хмеліти — ХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати хмільним; п'яніти. Кузьма, хмеліючи, підвівся, розчепірившись на мосту, докірливо подивився на нахаб, допив горілку (М. Стельмах); // перен. Ставати збудженим, піднесеним, доходити до стану самозабуття від чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. хмеліти — -ію, -ієш, недок. Ставати хмільним; п'яніти. || перен. Ставати збудженим, піднесеним, доходити до стану самозабуття від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хмеліти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови