хмурити
ХМУ́РИТИ, рю, риш, недок., що.
Насуплюючи брови, морщачи чоло, обличчя, виражаючи зажуреність, незадоволення, задуму і т. ін.
Годі, друже, не хмур свого личенька! Хіба втіхи не знайдеш собі, Що темніш від зимової ніченьки Ти мовчиш та конаєш в журбі? (П. Грабовський);
Гордіюк хмурив брови і приймав зневажливий вид (Г. Хоткевич);
Постав його до машин – і він, хмурячи високого лоба, розбереться в них і сам почне їх творити (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмурити — хму́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хмурити — -рю, -риш, недок., перех. Насуплювати брови, морщити чоло, обличчя, виражаючи зажуреність, невдоволення, задуму і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмурити — ХМУ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. Насуплювати брови, морщити чоло, обличчя, виражаючи зажуреність, незадоволення, задуму і т. ін. Годі, друже, не хмур свого личенька!... Словник української мови в 11 томах