1. Словник української мови у 20 томах

хо

ХО, ХО-ХО́, виг., рідко.

Уживається для вираження іронії, подиву, захоплення, невдоволення.

– Хо! Огей! Ти диви! – гукнув поет (Олесь Досвітній);

Та за це вам у ноги падать? На душогубство йти? Хо! Дуже вже жирно Буде! (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хо — хо 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. хо — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика
  3. хо — ХО, ХО-ХО́, виг., рідко. Уживається для вираження іронії, подиву, захоплення, задоволення і т. ін. — Хо! Огей! Ти диви! — гукнув поет (Досв., Вибр., 1959, 217). Словник української мови в 11 томах