ховрашковий

ХОВРАШКО́ВИЙ, ів, кова, кове.

Прикм. до ховрашо́к; належний ховрашкові.

Нога Буланого потрапила в ховрашкову нору (О. Донченко);

Куріпочка [кінь] чемно слухав, та коли знову – вже вкотре! – наступав на заледянілу ховрашкову нірку, і вона під копитом вистрілювала, знову тягнувся мордою до Петра (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховрашковий — ховрашко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ховрашковий — -а, -е. Прикм. до ховрашок. || Належний ховрашкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ховрашковий — ХОВРАШКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ховрашо́к; належний ховрашкові. Нога Буланого потрапила в ховрашкову нору (Донч., І, 1956, 89). Словник української мови в 11 томах