1. Словник української мови у 20 томах

ховрашок

ХОВРАШО́К, шка́, ч.

Те саме, що ховра́х.

Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Т. Шевченко);

В траві дзвенять коники, ворушаться ховрашки, миготять вушками (І. Нечуй-Левицький);

З нірок обережно визирали вусаті ховрашки (З. Тулуб);

* У порівн. Цікаві хлоп'ята вискочать з двору подивитися, мов на яке чудо, на ту валку, вискочать, крикнуть і, як ховрашки, дременуть у двір (Панас Мирний);

* Образно. * У порівн. Обома руками треба відхрещуватися далі від усіх лабораторних ховрашків: на заводах мають працювати люди, та ще й з тверезими головами (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховрашок — ховрашо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ховрашок — -шка, ч. Те саме, що ховрах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ховрашок — Ховрашо́к, -шка́; -шки́, -шкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ховрашок — ХОВРАШО́К, шка́, ч. Те саме, що ховра́х. На території УРСР водиться три види ховрашків: європейський, крапчастий та малий (Шкідн. поля.., 1949, 114); Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. ховрашок — Ховрах, -ха м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77. Словник української мови Грінченка