ховрашок
Ховрашо́к, -шка́; -шки́, -шкі́в
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ховрашок — ховрашо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ховрашок — ХОВРАШО́К, шка́, ч. Те саме, що ховра́х. Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Т. Шевченко); В траві дзвенять коники, ворушаться ховрашки, миготять вушками (І. Словник української мови у 20 томах
- ховрашок — -шка, ч. Те саме, що ховрах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ховрашок — ХОВРАШО́К, шка́, ч. Те саме, що ховра́х. На території УРСР водиться три види ховрашків: європейський, крапчастий та малий (Шкідн. поля.., 1949, 114); Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- ховрашок — Ховрах, -ха м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77. Словник української мови Грінченка