1. Словник української мови у 20 томах

ходка

ХО́ДКА, и, ж.

1. розм. Поїздка з поверненням на вихідне місце з метою доставляння вантажів, пасажирів і т. ін.

Оце сповіщаємо, що ми зробили ходку на німецькій штабній машині по місцевості, яка знаходиться під ворогом (Ю. Яновський);

Погоничі йшли біля возів, і це порадувало Зарубу. Жаліють скотину, під гору всі з возів позлазили. Молодець Колода. Мабуть, уже п'яту ходку роблять (В. Кучер);

Нова дитбудинівська машина щоденно робила ходку на заготівельний пункт до лісництва (В. Козаченко).

2. діал. Дорога (у 3 знач.).

Вийшли ми так якось уранці, по зорі .. да так і повіялись битим шляхом у далеку дорогу, у старечу ходку (Д. Мордовець);

Ночуй з нами прочанами..., а завтра, як на світ благословиться – і у ходку (Д. Мордовець).

3. заст. Валка (у 1 знач.).

А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: “магайбі!” або дороги розпитати (Марко Вовчок).

4. у знач. присл., спец. Завершений цикл транспортної роботи, що включає завантаження транспортного засобу, його рух з вантажем, розвантаження та подачу транспортного засобу для наступного завантаження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходка — хо́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ходка — (вояж круговим маршрутом) круг, захід, наворот, тур, жм. рип <н. одним рипом>, ЖМ. дорога, мандрівка, Д. валка, п! ЦИКЛ Словник синонімів Караванського
  3. ходка — див. дорога Словник синонімів Вусика
  4. ходка — [ходка] -дкие, д. і м. ходз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  5. ходка — (-и) ж. 1. крим., міл. Судимість, строк відбування покарання. До речі, що ж до "Артура", то він вже мав кілька "ходок до зони" (Поступ, 15.07.1999); Тепер молодикові вже 22 і він хизується декількома "ходками" за грати (СМ, 12.10.2001). * Образно. <... Словник жарґонної лексики української мови
  6. ходка — -и, ж. 1》 розм. Поїздка з поверненням на вихідне місце з метою доставки вантажів, пасажирів і т. ін. 2》 діал. Дорога (у 3 знач.). 3》 діал. Валка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ходка — КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О. Словник синонімів української мови
  8. ходка — ХО́ДКА, и, ж. 1. розм. Поїздка з поверненням на вихідне місце з метою доставки вантажів, пасажирів і т. ін. Оце сповіщаємо, що ми зробили ходку на німецькій штабній машині по місцевості, яка знаходиться під ворогом (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. ходка — Хо́дка, -ки ж. 1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25. 2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у. 3) Партія, группа, обозъ. Словник української мови Грінченка