ходок
ХОДО́К¹, а́, ч.
Те саме, що хода́к 1, 2.
Боєць схилився на коні. Війнув русявим чубом. Вже не їздець і не ходок, Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (А. Малишко);
Проте – одчуваю навіть якісь гордощі, якусь одповідальність перед родичами, так, ніби посилають мене в інший, принадний край ходоком, делегатом (С. Васильченко).
ХОДО́К², дка́, ч.
1. Зменш. до хід.
2. гірн. Горизонтальна або похила виробка, яка служить тільки для проходу шахтарів.
Весело було знаходити в собі колишню орієнтацію в своєму підземному царстві, у плутанині косих штреків, ходків (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ходок — ходо́к 1 іменник чоловічого роду, істота ходак ходо́к 2 іменник чоловічого роду хідник, хід Орфографічний словник української мови
- ходок — I -а, ч. Те саме, що ходак 1), 2). II -дка, ч. 1》 Зменш. до хід. 2》 гірн. Горизонтальна або похила виробка, яка служить тільки для проходу шахтарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ходок — ХОДО́К¹, а́, ч. Те саме, що хода́к 1, 2. Боєць схилився на коні. Війнув русявим чубом. Вже не їздець і не ходок, Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Мал. Словник української мови в 11 томах