хол

ХОЛ, у, ч.

Велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо).

Після вечері дівчата зустрілися в холі і спробували поговорити (В. Собко);

Молодцюватий портьє запопадливо відчинив перед ними скляні двері до просторого холу (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хол — хол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хол — див. гол Словник чужослів Павло Штепа
  3. хол — рос. холл велике приміщення для очікування, невимушеного спілкування. Інша назва — вестибюль. Eкономічна енциклопедія
  4. хол — -у, ч. 1》 Велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо); вестибюль. 2》 Великий передпокій у міських квартирах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хол — (англ. hall) велике приміщення для очікування (в готелі, театрі, кіно), зал, вестибюль. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. хол — ХОЛ, у, ч. Велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо). Словник української мови в 11 томах
  7. хол — (англ.) 1. Велике приміщення під двосхилим дахом, навколо якого розташовувалися господарські приміщення. В період раннього середньовіччя у ньому збирались члени англо-саксонського роду. Архітектура і монументальне мистецтво