холерний
ХОЛЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до холе́ра.
Роботи Заболотного розвинули і доповнили його учні й послідовники. Було намічено ефективні заходи боротьби з холерними епідеміями (з наук.-попул. літ.);
Виявлені були холерні вібріони у воді (з наук. літ.);
Лектор поставився критично до результатів лабораторних дослідів з холерними культурами (з наук. літ.);
// Пов'язаний з епідемією холери.
2. Який захворів на холеру;
// у знач. ім. холе́рні, них, мн. Ті, що захворіли на холеру.
Піввагона відокремили дошкою для холерних (Ю. Яновський);
// Признач. для хворих на холеру.
Солдатів розташували за містом у колишніх холерних бараках (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me