холерний

ХОЛЕ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до холе́ра.

Роботи Заболотного розвинули і доповнили його учні й послідовники. Було намічено ефективні заходи боротьби з холерними епідеміями (Наука.., 12, 1956, 28);

Виявлені були холерні вібріони у воді (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 186);

Лектор поставився критично до результатів лабораторних дослідів з холерними культурами (Мікр. ж., XVIII, 1, 1956, 64);

// Пов’язаний з епідемією холери.

Холе́рні бунти́ — заворушення в Росії на початку XIX ст. в зв’язку з епідемією холери.

2. Який захворів на холеру;

// у знач. ім. холе́рні, них, мн. Ті, що захворіли на холеру.

Піввагона відокремили дошкою для холерних (Ю. Янов., І, 1958, 70);

// Признач. для хворих на холеру.

Солдатів розташували за містом у колишніх холерних бараках (Панч, На калин. мості, 1965, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холерний — холе́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. холерний — ХОЛЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до холе́ра. Роботи Заболотного розвинули і доповнили його учні й послідовники. Було намічено ефективні заходи боротьби з холерними епідеміями (з наук.-попул. літ.); Виявлені були холерні вібріони у воді (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. холерний — холе́рний (холє́рний) вул. набридливий; противний, неприємний (ст): Постав нарешті цю холерну валізку і привітайся як слід зі мною! (Лисяк) ●холе́рний пех → пех Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. холерний — -а, -е. 1》 Прикм. до холера. || Пов'язаний з епідемією холери. 2》 Який захворів на холеру. || у знач. ім. холерні, -них, мн. Ті, що захворіли на холеру. || Признач. для хворих на холеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. холерний — Холе́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. холерний — Холерний, -а, -е 1) Холерный. 2) холерна трава. = холера 2. ЗЮЗО. I. 141. Словник української мови Грінченка