1. Словник української мови у 20 томах

холопка

ХОЛО́ПКА, и, ж.

Жін. до холо́п.

* Образно. [Оксана:] Се що за звичай? Я не холопка з вотчини твоєї! [Степан] Я не хотів образити тебе (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холопка — холо́пка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. холопка — -и. Жін. до холоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. холопка — ХОЛО́ПКА, и, ж. Жін. до холо́п. *Образно. — Про Петлюрину Директорію тут говорилося, — твердим голосом почав він.— Про ту саму, що в ногах одеської Антанти повзала та казарми в Києві драїла, готуючи їх для англо-французьких військ. Холопка, маріонетка, і така їй ціна (Гончар, II, 1959, 18). Словник української мови в 11 томах