хореографічний
ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до хореогра́фія.
Значне місце в культурі народів світу займає хореографічне мистецтво. Його виникнення відноситься до найдавніших часів (з наук. літ.);
Якщо в хороводах зрозуміти зміст танку допомагає пісня, то в сюжетних танках зміст розкривається хореографічними засобами виразності і музикою (з наук. літ.);
// Пов'язаний з навчанням театрального танцювального мистецтва і з сценічними танцями.
Воля розтанула в хореографічному гуртку, що готувався до виступу на вечорі самодіяльності (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хореографічний — хореографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- хореографічний — (- виставу) балетний; (гурток) танцювальний. Словник синонімів Караванського
- хореографічний — [хореиограф’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- хореографічний — -а, -е. Прикм. до хореографія. || Пов'язаний з навчанням танцювального мистецтва та зі сценічними танцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хореографічний — БАЛЕ́ТНИЙ, ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ. Балетне мистецтво; Хореографічна школа; Танцювальна техніка. Словник синонімів української мови
- хореографічний — Хореографі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хореографічний — ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до хореогра́фія. Значне місце в культурі народів світу займає хореографічне мистецтво. Його виникнення відноситься до найдавніших часів (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах