1. Словник української мови в 11 томах

хореографічний

ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до хореогра́фія.

Значне місце в культурі народів світу займає хореографічне мистецтво. Його виникнення відноситься до найдавніших часів (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 37);

Якщо в хороводах зрозуміти зміст танцю допомагає пісня, то в сюжетних танцях зміст розкривається хореографічними засобами виразності і музикою (Укр. нар. танці, 1969, 25);

// Пов’язаний з навчанням танцювального мистецтва і з сценічними танцями.

Воля розтанула в хореографічному гуртку, що готувався до виступу на вечорі самодіяльності (Ю. Янов.,II,1954, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хореографічний — хореографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хореографічний — (- виставу) балетний; (гурток) танцювальний. Словник синонімів Караванського
  3. хореографічний — [хореиограф’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. хореографічний — ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до хореогра́фія. Значне місце в культурі народів світу займає хореографічне мистецтво. Його виникнення відноситься до найдавніших часів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. хореографічний — -а, -е. Прикм. до хореографія. || Пов'язаний з навчанням танцювального мистецтва та зі сценічними танцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хореографічний — БАЛЕ́ТНИЙ, ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ. Балетне мистецтво; Хореографічна школа; Танцювальна техніка. Словник синонімів української мови
  7. хореографічний — Хореографі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)