1. Словник української мови у 20 томах

хорея

ХОРЕ́Я, ї, ж.

Захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, некоординованими рухами; вітова хвороба.

Як моє здоров'я? Було б нічого собі, якби не та дурна істерія, хорея, слабість серця (Леся Українка);

У дітей спостерігається ще одна форма ревматичної хвороби – хорея. Вона виявляється в мимовільних рухах і розладах погодженості їх (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорея — хоре́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хорея — -ї, ж., мед. Захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, некоординованими рухами; хвороба святого Вітта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хорея — хоре́я (від грец. χορεία – танок) захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, причмокуванням, некоординованими рухами. Інша назва – хвороба святого Вітта. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. хорея — див. Віта святого танець Універсальний словник-енциклопедія
  5. хорея — ХОРЕ́Я, ї, ж. Захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, некоординованими рухами. Як моє здоров’я? Було б нічого собі, якби не та дурна істерія, хорея, слабість серця (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах