хорея
ХОРЕ́Я, ї, ж. Захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, некоординованими рухами.
Як моє здоров’я? Було б нічого собі, якби не та дурна істерія, хорея, слабість серця (Л. Укр., V, 1956, 249);
У дітей спостерігається ще одна форма ревматичної хвороби — хорея. Вона виявляється в мимовільних рухах і розладах погодженості їх (Хвор. дит. віку, 1955, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хорея — хоре́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хорея — ХОРЕ́Я, ї, ж. Захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, некоординованими рухами; вітова хвороба. Як моє здоров'я?... Словник української мови у 20 томах
- хорея — -ї, ж., мед. Захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, некоординованими рухами; хвороба святого Вітта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хорея — хоре́я (від грец. χορεία – танок) захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, причмокуванням, некоординованими рухами. Інша назва – хвороба святого Вітта. Словник іншомовних слів Мельничука
- хорея — див. Віта святого танець Універсальний словник-енциклопедія