хорогва
ХОРО́ГВА́, хоро́гви́, ж., заст.
Корогва.
Церкву розвалили давно, кумедно, що колись у кадило вірили та в розмальовані дошки на стінах, хорогви носили цариною – на врожай (Ю. Яновський);
Осавули були своєрідними ад'ютантами гетьмана, хорунжий оберігав прапор – хорогву, а бунчужний – бунчук гетьмана (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хорогва — хоро́гва́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- хорогва — хорогва, корогва прапор; загін війська Словник застарілих та маловживаних слів
- хорогва — хорогви, ж. Корогва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хорогва — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Словник синонімів української мови
- хорогва — Хоро́гва, -ви ж. = корогва. Словник української мови Грінченка