хоріоїдит
ХОРІОЇДИ́Т, у, ч., мед.
Запалення судинної оболонки ока.
Здебільшого хоріоїдит має вогнищевий характер; після закінчення запального процесу уражені ділянки оболонки зазнають атрофії, що є причиною знищення гостроти зору (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоріоїдит — -у, ч. Запалення власне судинної оболонки ока. Великий тлумачний словник сучасної мови