1. Словник української мови у 20 томах

храбрування

ХРАБРУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. храбрува́ти і храбрува́тися.

“Скаже Вітчизна: снарядом стань – стану снарядом, ракетою стану, чорт візьми!” – І це не було пусте храбрування (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. храбрування — храбрува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. храбрування — -я, с. розм. Дія за знач. храбрувати і храбруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. храбрування — ХРАБРУВА́ННЯ, я, с. розм. Дія за знач. храбрува́ти і храбрува́тися. «Скаже Вітчизна: снарядом стань — стану снарядом, ракетою стану, чорт візьми!» — І це не було пусте храбрування (Гончар, Тронка, 1963, 293). Словник української мови в 11 томах