хреститися

ХРЕСТИ́ТИСЯ, хрещу́ся, хре́стишся, недок. і док.

1. Приймати обряд хрещення.

– Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла... тут і вмру, моя дитино (Марко Вовчок);

Один рід – Гетьманський, ніколи не жив у себе дома: в столиці родився, хрестився, виріс, там і жив (Панас Мирний);

– Та кажи вже, що там коїться? – А таке коїться, що й родились і хрестились, а такого ще не бачили (О. Довженко);

// Переходити в християнську віру через обряд хрещення.

– Заціп свою стару вершу! – крикнув лютий Єремія й, нахилившись з сідла, ляснув по щоці Кандзьобу .. – Маленька ручка, а таки нівроку дошкульна та замашненька, мабуть тим, що двічі хрестилась, двічі на дві віри присягалась (І. Нечуй-Левицький);

– А як хрестився князь і бояри, а потім похрестив князь своїх дванадцять синів, то й кияни похрестилися (П. Загребельний).

2. Рухом правої руки зображувати знак хреста, звернений на себе; осіняти себе хресним знаменням.

Наше діло Богові молитися, Спасителю хреститися (М. Максимович);

Люди хрестились не трьома пальцями, а всією п'ятірнею, ледве назначаючи хрест на грудях (І. Нечуй-Левицький);

Огир, Гнида й крамар старанно до богів хрестилися, а потім – дякували за руку господаря (А. Головко);

Кузьма кидає сокиру на берег, урочисто хреститься на схід (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

хреститися

Значення в інших словниках