хрещений
ХРЕЩЕ́НИЙ, а, е.
1. Який був підданий обряду хрещення, який прийняв християнство.
А що вже ми, кріпаки, натерпілись од його, то нехай господь боронить всякого хрещеного чоловіка! (Марко Вовчок);
Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений, Як водиться в шинках у нас (І. Котляревський);
Чого то ми не вмієм? І зорі лічим, гречку сієм, Французів лаєм. Продаєм Або у карти програєм Людей... не негрів... а таких Таки хрещених... но простих (Т. Шевченко);
Рано-ранесенько ударили в дзвони, загомонів хрещений народ улицями, до церкви йдучи (А. Свидницький);
І на проводи сказав Хрещеному люду: – Окулярів не купив, Та й дяком не буду! (С. Руданський);
// рідко. Власт. християнам, православним.
Гамалія по Скутарі – По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає. “Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю!” Стрепенулись соколята, Бо давно не чули Хрещеної тії мови (Т. Шевченко);
// у знач. ім. хреще́ний, ного, ч. Той, хто сповідує християнську віру; православний.
– А знаєш, що це воно буде? Заступи і одверни, господи, всякого хрещеного від того! – таємно промовив дід і перехрестився (Панас Мирний).
2. Стос. до обряду хрещення, пов'язаний з хрещенням.
У Товкача було зовсім інше ймення. Звався він Борисенка Сави хлопець, а хрещене його ім'я було Олексій (П. Куліш);
// у знач. ім. хреще́ний, ного, ч.; хреще́на, ної, ж., розм. Той (та), хто бере участь в обряді хрещення в ролі так званих духовних батька та матері.
– Хлопчики по улицях шамотять по снігу з вузликами: вечерю носять до хрещених (С. Васильченко);
– Не треба мені ваших інших [сережок]... Це в мене від хрещеної пам'ять (О. Гончар).
ХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до хрести́ти; Той, кого хрестили.
[Люцій до християн:] Він, браття, ще не хрещений – не сміє благословіння вірним уділяти (Леся Українка);
Чому саме Зоя Вергер була, як сама говорила, хрещена на “польське”, себто на латинське, в чисто українськім православнім, а почасти й уніатськім селі Р. на Буковині, тепер уже ніхто не знає (О. Кобилянська);
* Образно. Присягали хлопці – Друзі бойові Побратимством вірним, Хрещеним в крові (Р. Братунь);
Злегка шкутильгаючи, пес віддано рахував Матеєві сліди. – Гарного вовка дістали собі, дядьку!.. Не знаю, як хрещений?.. – усміхаючись, запитав хтось із зустрічних (В. Бабляк).
Значення в інших словниках
- хрещений — хрещений – хресний Мовці роблять похибки, замінюючи ці слова одне одним. Батько, мати, батьки – хрещені, а хресною може бути тяжка життєва дорога. Правильно: хресний шлях пройшов (шлях, устелений хрестами). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- хрещений — хре́щений дієприкметник хреще́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- хрещений — Похрещений, вихрещений; (люд) християнський, православний; ЯК ІМ. хрещений батько. Словник синонімів Караванського
- хрещений — I хрещений, хрещенний, похресник, фін (діал.), хрещеник Фразеологічні синоніми: мир хрещений; хрещена дочка; хрещена мати; хрещена сестра; хрещений батько; хрещений брат II див. кум; християнин Словник синонімів Вусика
- хрещений — I хрещ`енийі хрищений, -а, -е. 1》 Якого було піддано обряду хрещення, який прийняв християнство. || рідко. Власт. християнам, православним. || у знач. ім. хрещений і хрищений, -ного, ч. Той, хто сповідує християнську віру; православний. 2》 Стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрещений — ХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до хрести́ти. [Люцій (до християн):] Він, браття, ще не хрещений — не сміє благословення вірним уділяти (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- хрещений — Хрещений, -а, -е 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. Ном. № 8386. У Шевч. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!... Словник української мови Грінченка