хрещеник
ХРЕЩЕ́НИК, а, ч.
Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері; похресник.
Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Панас Мирний);
Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний);
– Щось мені приверзлося чудне – бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: – Тату, укрийте нас! (С. Васильченко);
* Образно. Тепер Ніна Андрусь знову на роботі. Біжать роки, росте її Андрій – хрещеник бригади (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрещеник — хреще́ник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хрещеник — Похресник, хрещений син. Словник синонімів Караванського
- хрещеник — І хрещенець Те саме, що син хрещений Словник церковно-обрядової термінології
- хрещеник — див. хрещений Словник синонімів Вусика
- хрещеник — [хреишчениек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- хрещеник — і хрищеник, -а, ч. Хлопчик стосовно до своїх хрещених батька та матері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрещеник — ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко). Словник синонімів української мови
- хрещеник — ХРЕЩЕ́НИК, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Мирний, І, 1949, 366)... Словник української мови в 11 томах
- хрещеник — Хрещеник, -ка м. Крестникъ. Словник української мови Грінченка