хрещеник
ХРЕЩЕ́НИК, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері.
Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Мирний, І, 1949, 366);
— Щось мені приверзлося чудне — бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: — Тату, укрийте нас! (Вас., І, 1959, 304);
*Образно. Тепер Ніна Андрусь знову на роботі. Біжать роки, росте її Андрій — хрещеник бригади (Знання.., 3, 1971, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрещеник — хреще́ник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хрещеник — Похресник, хрещений син. Словник синонімів Караванського
- хрещеник — І хрещенець Те саме, що син хрещений Словник церковно-обрядової термінології
- хрещеник — див. хрещений Словник синонімів Вусика
- хрещеник — [хреишчениек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- хрещеник — ХРЕЩЕ́НИК, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері; похресник. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Словник української мови у 20 томах
- хрещеник — і хрищеник, -а, ч. Хлопчик стосовно до своїх хрещених батька та матері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрещеник — ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко). Словник синонімів української мови
- хрещеник — Хрещеник, -ка м. Крестникъ. Словник української мови Грінченка