хрумткий

ХРУМТКИ́Й, а, е.

Те саме, що хрумки́й.

А що очі йому [Вісарійон] здавен вітром сльозило, то й не знати до пуття, коли руку звів, хрумтку газету розгорнув, пучками вперше дотягнувся до хліба (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me