1. Словник української мови у 20 томах

хрумтливий

ХРУМТЛИ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що хрумки́й.

До них мовчазно й неквапливо Гурток чудних гостей приходив уночі, Хрумтливі бублики і в жовтій пляшці пиво Та ще якісь книжки у клунку несучи (М. Бажан);

На столі заполум'яніла велика миска помідорів, сріблясті кільки, хрумтливі огірки (О. Копиленко);

Сидіти було зручно, бо лікоть спирався на клунок з м'якою хрумтливою сіллю (Ю. Збанацький);

Ларивон старанно складає вчетверо і ховає в кишеню два хрумтливих новеньких папірці (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумтливий — хрумтли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хрумтливий — -а, -е. Те саме, що хрумкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрумтливий — ХРУСТКИ́Й (який тріщить при розжовуванні), ХРУМКИ́Й, ХРУМТЛИ́ВИЙ, ХРУМКОТЛИ́ВИЙ, ХРУСКОТЛИ́ВИЙ. Хрустке печиво; Хрумкі бублики; Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  4. хрумтливий — ХРУМТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хрумки́й. До них мовчазно й неквапливо Гурток чудних гостей приходив уночі, Хрумтливі бублики і в жовтій пляшці пиво Та ще якісь книжки у клунку несучи (Бажан, Роки, 1957, 345)... Словник української мови в 11 томах