1. Словник української мови у 20 томах

хрюкати

ХРЮ́КАТИ, аю, аєш, недок.

Видавати характерні звуки “хрю-хрю” (про свиней та деяких інших тварин); рохкати.

Свиня підійшла, хрюка та облизує його (Г. Квітка-Основ'яненко);

Порося залізло під лаву й хрюкало (І. Нечуй-Левицький);

– Ну, притарабанився [Терентій] до загати.., а на ній .. все якась колюча погань їжачиться та їжачиться і по-свинячому хрюкає (М. Стельмах);

// розм. Видавати звуки, що нагадують хрюкання.

З мундира аж випирається [полковник], аж хрюка як свиня, хоч на перший погляд зовсім нічого нема в ньому похожого до цієї тварини (С. Васильченко);

Солдати горланили, хрюкали від задоволення (І. Сенченко);

Тут – тил. Тиша всілася прифронтова, І міни не хрюкають над головою! (І. Нехода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрюкати — хрю́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хрюкати — Аю, -аєш, недок., знев. Говорити. Хто там хрюкає?? Усохни, урод! Словник сучасного українського сленгу
  3. хрюкати — -аю, -аєш, недок. Видавати характерні звуки "хрю-хрю" (про свиней та деяких інших тварин); рохкати. || розм. Видавати звуки, що нагадують хрюкання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрюкати — РО́ХКАТИ (про свиней — видавати звуки "рох-рох"), ХРОКАТИ, ХРЮ́КАТИ. У хліві.. рохкають два кабани (В. Кучер); Порося залізло під лаву і хрюкало (І. Нечуй-Левицький). — Пор. куві́кати. Словник синонімів української мови
  5. хрюкати — ХРЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки «хрю-хрю» (про свиней та деяких інших тварин); рохкати. Свиня підійшла, хрюка та облизує його (Кв.-Осн., VI, 1957, 680); Порося залізло під лаву й хрюкало (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. хрюкати — Хрю́кати, -каю, -єш гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. Ном. № 2365. Словник української мови Грінченка