хтивник
ХТИ́ВНИК, а, ч.
Той, хто схильний до надмірної чуттєвої насолоди, плотського потягу.
Вона [Інна Федорівна] відійшла від цієї парочки вже прив'ялих хтивників (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me