хтивник

ХТИ́ВНИК, а, ч.

Той, хто схильний до надмірної чуттєвої насолоди, плотського потягу.

Вона [Інна Федорівна] відійшла від цієї парочки вже прив'ялих хтивників (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me